Костянтин народився на Херсонщині. Після закінчення школи навчався в училищі в обласному центрі. Жив із родиною в селі Малий Скнит у Шепетівському районі Хмельниччини, разом із дружиною виховував двох синів. Працював у Києві, займався ремонтами.
У 2018 – 2021 роках служив за контрактом у ЗСУ, захищав незалежність України на сході – брав участь в ООС. Звільнився з армії у жовтні 2021-го, а вже у лютому 2022 року звернувся до військкомату, щоб повернутися на службу. Воював у лавах 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду стрільця-снайпера.
«Він був добрим, щирим, люблячим. Старанно ніс службу в лавах ЗСУ. У свої 24 мав велику жагу до життя та безліч планів на майбутнє. Його рідні ніколи не змиряться з цією втратою», – розповіла дружина воїна Тетяна.
Посмертно Саєцького Костянтина Володимировича нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в селі Малий Скнит на Хмельниччині.
У нього залишились дружина, двоє синів, мама, брати та сестра.
