Кирило народився 17 травня 2002 року в селі Руські Тишки Харківської області. У 2019 році вступив на історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Був активним студентом, долучався до факультетських і університетських заходів, зокрема брав участь у проєкті «Karazin student images», присвяченому 215-річчю університету.
У листопаді 2020 року Кирило розпочав строкову службу. Після повномасштабного вторгнення його призвали до лав Національної гвардії України. Воював на Мелітопольському напрямку, служив у 15-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії України «Кара-Даг». Завдяки підготовці та лідерським якостям став командиром відділення. Брав участь у штурмі ворожих позицій на Запорізькому напрямку та вміло керував групою між селами Вербове та Новопрокопівка.
«Мій брат був не просто воїном – він був людиною честі, мужності й добра. Загинув, захищаючи нас, але залишився жити у кожному нашому подиху свободи», – розповів двоюрідний брат Олексій.
«Кирило – цвіт нашої нації, який мав би жити, радіти, виховувати дітей… Дуже боляче», – сказала харків'янка Наталія Левенець.
За проявлену особисту мужність і героїзм при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України бійця відзначили грамотою. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Кирила в рідному селі.
Вдома на нього чекали мама, тато, сестра і бабуся.
