Богдан родом з Івано-Франківська. Згодом із сім'єю переїхав до Тернополя. Закінчив бакалаврат Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчався на спеціальності «Історія та археологія», напрям – середні віки і візантиністика. Диплом захищав, перебуваючи на передовій. Працював у закладах громадського харчування Тернополя і Львова. Цікавився політикою, історією, кінематографом, історичною реконструкцією. З 2012 року був членом організації «Пласт». Брав участь у багатьох акціях та мандрівках. Був членом ГО «Традиція та порядок», учасником гуртка «Тамплієри».
З перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до батальйону «Реванш», яке згодом підпорядковувалось Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Богдан обіймав посаду кулеметника штурмового підрозділу. Брав участь у боях за Київщину. Згодом воював у Бахмуті на Донеччині, Сіверськодонецьку Луганської області та на Херсонщині. У боях отримав легку контузію. У жовтні 2022 року перейшов до іншого спеціального підрозділу.
За час служби боєць був нагороджений заохочувальною відзнакою ГУР МО України «За бойові заслуги», а вже посмертно – медаллю «За мужність при виконанні спецзавдань» (ГУР МОУ).
«Богдан. Позивний Багдад. Бездоганний смак. Брав від життя все, палко його любив. Амбітний і красивий. Був одним із найкращих кулеметників підрозділу. Ніколи не здавався, багато мріяв. Християнин і справжній друг. Прорвався зі Львова до Києва у перші дні війни, коли більшість людей їхали у зворотному напрямку. Йому б в кіно зніматись, головні ролі грати», – розповів побратим Андрій.
Поховали молодого захисника на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища у Тернополі.
Вдома на Богдана чекали батьки, сестра і кохана дівчина Оля.
