Ігор народився 13 жовтня 1997 року в селі Сокіл Івано-Франківської області. З дитинства марив футболом, це було його найбільшим захопленням, завжди брав участь у міжміських та селищних змаганнях, по-справжньому віддавався цій грі на 100%. У 2014 році закінчив школу та вступив до коледжу фізичного виховання і спорту України в обласному центрі.
Продовжив навчання в Івано-Франківському професійному ліцеї автомобільного транспорту і будівництва. З 2021 року працював у ПрАТ «Івано-Франківськцемент». Любив ремонтувати та реставрувати автомобілі, разом із молодшим братом мріяв відкрити власне СТО.
26 лютого 2022 року Ігор долучився до лав Національної гвардії України. Служив у 14-й бригаді оперативного призначення. Обіймав посаду снайпера 1-ї категорії відділення снайперів роти розвідки спеціального призначення.
Посмертно нацгвардійця нагородили орденом «За мужність» III ступеня, медаллю Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради «За заслуги перед Прикарпаттям».
«Ми разом росли і завжди разом шукали пригоди. Братик був щирою, світлою і доброю людиною, жив по совісті й ніколи нікому не бажав зла. Знаходив вихід з усіх проблем і бід, ніколи не опускав голову і брав відповідальність за свої вчинки. Ми пишаємось ним, таким, яким він був і яким став, коли пішов захищати нашу Батьківщину. Загибель братика стала найбільшою трагедією для всієї нашої родини. Дуже хочеться, щоб його історія збереглась навіки не тільки у наших серцях. Бог забирає до себе найкращих, і все, що ми можемо зробити, це вшанувати памʼять про наших Героїв і захисників нашої України», – сказала двоюрідна сестра Іванна.
Поховали Ігоря в рідному селі.
У нього залишились батьки, брат, сестри, дружина, син, друзі та побратими.
