Олександр народився у місті Києві. Закінчив професійно-технічне училище №7, де опанував професію слюсаря-збиральника літальних апаратів, автомеханіка. Захоплювався ремонтом автомобілів та працював на СТО «КВЕСТО».
З початком повномасштабного російського вторгнення приєднався до лав добровольців і став на захист Києва. Служив у 244-му батальйоні 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Після оборони Київщини брав участь у контрнаступі на Харківщині, згодом їхній батальйон контролював кордон із РФ у Вовчанську, а після ротації воював на Луганщині.
«Мій чоловік виріс без батька, дуже любив свою сім'ю, був гарним господарем, поважав інших, завжди приходив на допомогу тим, хто кликав. Найбільше любив проводити дні в колі родини, а також ремонтувати авто – це було не тільки його хобі, але й стимул життя», – розповіла Олена Швидка.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Олександра на Берковецькому кладовищі столиці.
У нього залишилися дружина, син та донька.
