Роман народився у селі Жовтневе Чернігівської області. Змалечку переїхав з батьками до Києва, де і прожив усе життя. Після школи закінчив Академію муніципального управління. Працював на СТО, оскільки захоплювався технікою та автомобілями. Також цікавився літаками, навіть мріяв вчитися на пілота.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Роман приєднався до лав 23-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України (в/ч А7107). Його призначили на посаду водія-радіотелефоніста.
«Мій чоловік був найсправедливішою людиною, яку я знаю у своєму житті! Чесний, сміливий, справедливий, Найкращий батько, чоловік та син – справжній Герой для нашої родини. Одразу після повномасштабного вторгнення прийняв рішення захищати свою країну заради того, щоб ми могли жити у своїй Вільній Україні. Попри те, що його було призначено водієм-радіотелефоністом, він настояв, щоб його перевели до побратимів на нуль, бо від щирого серця хотів прикласти максимум зусиль задля нашої перемоги», – розповіла дружина загиблого героя Ольга.
Поховали захисника на Лісовому кладовищі у Києві.
У Романа залишилися дружина, синочок, батьки та маленька сестричка.
