Дмитро Олександрович родом з міста Сарни Рівненської області. До 9 класу навчався у школі №2. Потім вступив до Олевського професійного ліцею, де здобув професію столяра. У 18 років пішов на контрактну службу до ЗСУ. 1 березня 2021-го склав військову присягу на вірність народу України.
Служив хлопець у 24-ій окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Воював у ООС. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду старшого стрільця. Воював на різних гарячих напрямках фронту.
За свою службу Дмитро був відзначений медаллю «Ветеран війни», орденом «Хрест Героя» (посмертно) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Мій брат був доброю та чуйною людиною, завжди був веселим. Він був відважним воїном, справжнім Героєм своєї країни. Мені дуже його не вистачає, він назавжди залишиться в моєму серці. Він мужньо боровся за мир і свободу для всіх нас. Слава тобі, братику, і низький уклін», – написала Катерина Клочко.
Поховали Героя в рідному місті.
У Дмитра залишилися мама Олена, тато Олександр, брати Назар і Денис, а також інші рідні, друзі та побратими.
