Віталій народився в місті Дергачі Харківської області. Закінчив Харківський державний автомобільно-дорожній технікум. У вільний час ніколи не сидів без діла, завжди щось майстрував по дому. Любив автомобілі – це захоплення передалося від батька. Рано навчився кермувати. В молодості працював водієм, потім став оператором виробництва на підприємстві «УКпостач».
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист країну у лавах 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Разом із побратимами обороняв рідну Харківську область.
«Він був справжнім патріотом України. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов до лав ЗСУ. «Я не зможу просто сидіти, коли бомблять мою країну», – сказав він мені, зібрав речі та пішов. Він дуже кохав свою дружину та був турботливим батьком. Їхня родина була прикладом справжньої міцної сім'ї. Віталій був життєрадісною, щирою, доброю і порядною людиною, вірним і щирим товаришем, відповідальним і старанним працівником. Він справжній Герой і буде в наших серцях назавжди. Нам дуже його не вистачає», – розповіла сестра загиблого Аліна.
Посмертно солдат Степаненко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя у рідному місті.
У Віталія залишилися сестра, син і дружина, яка також служить у ЗСУ.
