Микола народився в селі Красне Харківської області. Закінчив місцеву середню школу. Потім здобув фах оператора верстатів з програмним керуванням у Харківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Працював здебільшого на будівництвах. Захоплювався риболовлею та полюванням. Був завзятим футболістом. Любив швидкість та автомобілі. Воював в АТО на Донбасі.
Під час повномасштабної війни чоловік захищав Україну у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка ЗСУ. Був розвідником і боронив рідну Харківщину.
За час служби Микола неодноразово був відзначений командуванням нагородами та грамотами. Зокрема, мав орден «За мужність» ІІІ ступеня, а посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.
«Микола був людиною щирою і чуйною, з гарячим серцем і доброю душею, турботливим батьком і люблячим сином, братом, надійним другом, захисником і опорою для своєї родини. З великою повагою ставився до батьків. Любив життя, людей, рідний край. Був чесним, відповідальним, цілеспрямованим, справжнім патріотом своєї країни», – розповіла знайома загиблого Вікторія.
Поховали воїна у рідному селі.
У Миколи залишилися мама Олена, дружина Наталія, донька Софія (2006 р. н.), син Ерік (2011 р. н.), сестри і брат.
