Коли почалася повномасштабна війна, Сергій спочатку допомагав сину-прикордоннику та іншим військовим як волонтер. Потім вирішив і сам долучитися до оборони країни. Так чоловік опинився у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи.
Востаннє він спілкувався з рідними 27 березня 2022 року. Зателефонував дружині.
«До цього два дні з ним не було зв'язку. 27-го Сергій зателефонував буквально на секунду, сказав: «Я живий, по можливості буду дзвонити». Я спитала: «Як там справи?». Він сказав: «Тут все дуже погано», – розповіла журналістам дружина Наталія.
Наступного дня Сергій припинив виходити на зв'язок. Наталія почала його шукати і через тиждень дізналася, що її чоловік загинув 28 березня від вибуху, а його тіло перебувало у моргу в Дніпрі.
Поховали захисника у рідному Краматорську.
У Сергія залишилися дружина та двоє синів, молодший продовжує боронити Україну на передовій.
