Сергій народився у селищі Новоархангельськ Кіровоградської області. Навчався у Новоархангельській середній школі №1. Здобув фах кухаря в Торговицькому ПТУ №30. З 2015 року служив за контрактом у лавах Збройних сил України. Захоплювався футболом, любив рибалити та проводити час з друзями. Був веселим, дружелюбним і життєрадісним. Дуже любив дітей та мріяв створити свою сім'ю.
Під час повномасштабного вторгнення Сергій служив сержантом матеріального забезпечення у 145-му окремому ремонтно-відновлювальному полку Сил логістики ЗСУ.
18 березня 2022 року російські окупанти завдали по Миколаєву потужний ракетний удар. Кілька ракет влучили в інфраструктуру міста, зокрема, і у військову казарму. Міський голова тоді розповів журналістам, що у місті не встигли включити систему оповіщення через те, що ракети летіли з близької дистанції. Десятки військовослужбовців загинули уві сні в казармі. Серед них був і Сергій.
«Сірьожик був дуже дуже хороший синочок, чесний, порядний, добросовісний, справедливий, дружелюбний, дбав про своїх менших братиків і сестричок. Завжди дуже в усьому мені допомагав. Можна дуже багато хорошого написати. Це синочок з великої літери. Ми всі дуже його любимо і будемо любити вічно», – розповіла мама захисника Алла.
Посмертно штаб-сержант Стецюк нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Поховали військовослужбовця у селі Левківка на Кіровоградщині.
У Сергія залишилися мама, три сестри та двоє братів.
