Іван родом з міста Кремінна Луганської області. Жив у селі Вершина Друга Запорізької області. Закінчив Куйбишевський професійний аграрний ліцей. Був за фахом водієм-трактористом, міг працювати на всій сільськогосподарській техніці, добре розбирався у будівництві. Працював за кордоном.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, щоб боронити рідну країну від ворога. Проходив службу у 25-му штурмовому батальйоні 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура».
«Мій брат був дуже доброю, чуйною людиною, щирий, завжди приходив на допомогу. Наше сонечко… За що б не взявся – все виходило, майстер своєї справи. На службі він був водієм- екскаваторником і сапером. Неодноразово виводив своїх поранених побратимів з поля бою, брав активну участь у розмінуваннях. Дуже світла людина, завжди всім допомогав – його просити не треба було. Побратими постійно говорили, що таких людей, як наш Ваня, немає», – розповіла Аліна Суховерська.
Поховали воїна на кладовищі Святого Миколая у Запоріжжі.
В Івана залишилися батьки, двоє братів, сестра і племінниця.
