Ілля народився в місті Дніпро. З 4 років займався гімнастикою. На змаганнях займав призові місяця, здобув багато нагород. Любив також велосипеди, а згодом захопився ще 3D-моделюванням, фотографією, випалюванням по дереву, грою на гітарі. Навчався у ліцеї інформаційних технологій при Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. У ліцеї був одним із кращих спортсменів. Викладачам фізичного виховання допоміг створити наочний фото-посібник виконання фізичних вправ для хлопців (на своєму прикладі). Обожнював предмет «Захист Вітчизни». Оскільки чоловіки його родини були військовими, то і сам почав мріяти про це.
Вступив до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Після випуску почав службу у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. У 2020-2021 роках брав участь в ООС у Донецькій та Луганській областях. У 2021-му пройшов підготовку за фахом спеціаліста з розмінування другого рівня, отримав допуск виконання завдань з розмінування місцевості, знешкодження та знищення вибуховонебезпечних предметів, керівництво групою розмінування. Ілля обіймав посаду командира інженерно-саперного взводу.
2022-й рік зустрів на передовій і мужньо боронив Україну й Донбас. До повномасштабного вторгнення залишалося 1,5 місяці, коли молодий офіцер загинув. Посмертно йому присвоєно звання старший лейтенант.
«Бешкетник і непосидючий змалку син виріс надпоряднішою людиною, мав ціль у житті, вперто до неї йшов. Поважав розумних і щирих людей. Мав справжніх друзів, яких обирав сам. Намагався зробити світ кращим. Хто такий сапер? Це той, хто завжди попереду», – розповіла мама офіцера Ніна.
Поховали Іллю 15 січня 2022 року на кладовищі Діївка-2 на рідній Дніпропетровщині.
В Іллі залишилися мама, батько, бабуся та дідусь.
