Сергієві було 27 років. Він народився в селі Більмачівка, що на Чернігівщині. Навчався там у школі. У дитинстві був постійним учасником художньої самодіяльності, і які б концерти не відбувалися у сільському будинку культури – він теж був на сцені. Дуже любив співати українських пісень.
У липні 2017-го пішов на строкову службу в армію. Останнім часом чоловік мешкав у Броварах на Київщині. У мирному житті працював на складі. У вільний час обожнював подорожувати. Цікавився рибальством.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Боронив кордони країни на Донеччині в складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. 6 квітня 2024 року нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», мав також інші нагороди й грамоти.
«Сергій для мене був як син, цілим всесвітом... Я багато чого міг в нього навчитися. Це була настільки добра, чуйна та чудова людина…», – розповів дядько Юрій Сурай.
«У споминах друзів та односельців збережеться чарівний голос Сергія, його усмішка та величезна любов до життя», – додали про загиблого воїна в Ічнянській громаді.
Поховали захисника в рідному селі.
У Сергія залишилися мама, дві сестри, племінниця, наречена, дядько та бабуся.
