Олег народився в селі Нехворощ Житомирської області. Навчався в сільській школі. Потім здобув професію тракториста-машиніста в Андрушівському професійному ліцеї. Після закінчення навчання працював трактористом, потім – таксистом. Вільний час присвячував сину, якого любив понад усе. Дуже хотів, щоб його дитина зростала у вільній країні. Мріяв про родинний затишок. Мав багато планів на життя.
У вересні 2022 року чоловік поповнив лави Збройних Сил України. Службу проходив у 79-ій окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника. Воював у Донецькій області.
«Він був чесним і справедливим. Дуже любив свого сина Ваню. Для мене він назавжди залишиться тим Олєжиком, який завжди вислухає, підтримає і допоможе. Мені дуже не вистачає його плеча, порад і настанов. Мені він часто сниться… Дуже сумую за Олєжиком… Мій брат – мій Герой!» – розповіла двоюрідна сестра загиблого Руслана Чуйко.
Поховали десантника в рідному селі.
Вдома на Олега чекали батьки, син, сестри, інші рідні, друзі та побратими.
