Андрій родом з міста Петровське Луганської області. Закінчив Національний аерокосмічний університет імені Миколи Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Жив у Дніпрі. Працював начальником сектора в «Конструкторському бюро «Південне» імені Михайла Янгеля».
У перші тижні повномасштабного російського вторгнення Андрій приєднався до лав Національної гвардії України, де командував взводом. Брав участь у боях за Рубіжне і Комишуваха на Луганщині, Слов’янськ на Донеччині, Ізюм на Харківщині та багато інших.
«Чудовий друг, талановита людина з гарним почуттям гумору, патріот свого міста та країни. Справжній, чесний і справедливий чоловік, батько двох дітей. Він неймовірно любив своїх доньок і дружину!» – розповіли побратими Андрія.
«Він був не військовим, але був воїном, не гучним політиком, але свідомим громадянином, не відчайдушним оптимістом, а діючим реалістом. Ми завжди пам’ятатимемо Андрія, який боровся за нашу незалежну Україну, який віддав в цій боротьбі своє життя. Ми втрачаємо найкращих заради рук без кайданів», – написала донька воїна Анастасія.
Поховали офіцера на Краснопільському цвинтарі у Дніпрі.
В Андрія залишилися дружина і доньки.
