Михайло родом із села Іванівка Київської області. Середню освіту здобув у місцевій школі. Далі навчався у Київському національному університеті будівництва і архітектури на інженера-системотехніка. З 2011 року працював слюсарем з ремонту технічного обладнання на птахофабриці ТОВ «Ясенсвіт». У 2015-2016 роках брав участь в АТО, був кулеметником у ЗСУ. Цікавився спортом, особливо футболом. Постійно записував результати футбольних матчів та олімпіад. Любив розгадувати кросворди, судоку та головоломки.
З початком повномасштабної війни чоловік повернувся до лав захисників та воював за Батьківщину в складі батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Був оператором протитанкового взводу. Спочатку звільняв Київщину, а з літа 2022-го боронив Донбас.
«Мишко був спокійною та виваженою людиною. І цим спокоєм заражав інших, зокрема й свою родину. Йому добре вдавалося навчати новачків як на птахофабриці, так і у війську. Коли був на фронті, то ніколи не казав, що чогось йому не вистачає. Він не прагнув робити військову кар'єру і взагалі не бачив себе у цій сфері, попри похвали керівництва і пропозиції підвищення (ще в АТО). Однак не міг допустити, щоб війна дійшла до нашого села на Київщині», – розповіла рідна сестра полеглого воїна.
Посмертно Теравський Михайло Михайлович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя на центральному кладовищі рідного села Іванівки. Поруч з Михайлом похований його молодший рідний брат Сашко, який помер, коли ховали Михайла – 21 березня 2023 року.
У захисника залишилися мама Надія та молодша сестра Вікторія.
