Тарас народився і жив у місті Харкові. Здобув вищу економічну освіту в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Працював у різних місцях, переважно з інженерним ухилом. Добре розбирався в комп’ютерах, різних мікросхемах. Також працював у приватній харківській компанії, яка займалася безпровідним інтернетом. Коли компанія розпалася, працював на різних роботах. Зокрема, був співробітником ТОВ «Нова пошта». Захоплювався садівництвом, селекцією, ландшафтним дизайном. Постійно експериментував. Останнім часом вирощував лохину.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік приєднався до місцевої ТРО, щоб захистити своє місто та країну від ворога. Служив у 127-ій окремій бригаді територіальної оборони Збройних Сил України. Був стрільцем.
«У нього була ще одна велика любов – маленька собачка: чіхуахуа Даша. Тарас був максимально відповідальною людиною, світлий і чесний. Він разом і його друг пішли до військкомату і отримали направлення до тероборони Харкова. Згодом підрозділи тероборони приєднали до ЗСУ, і Тарас потрапив на передову, де виконував різні важливі бойові завдання. У травні чоловік отримав значні поранення рук і ніг, лежав у госпіталі в Харкові, потім – у Київській області. А наприкінці червня знову пішов на фронт», – розповіла дружина загиблого.
Поховали захисника в рідному місті.
У Тараса залишилася дружина.
