Руслан народився у Бахчисарайському районі в українському Криму. Після розлучення батьків переїхав з мамою в Харківську область, звідки вона була родом. Там провів дитинство і закінчив школу. Згодом здобув технічну освіту. Працював у сфері нерухомості та будівництва за фахом виконроба. Упродовж життя займався спортом.
З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Харківської ТРО. Служив у 225-му батальйоні 127-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Брав участь в обороні рідної Харківщині, а згодом перемістився на Донеччину.
«Руслан був дуже сміливий і безстрашний. Любив життя, а життя любило його. Був найкращий з найкращих. Завжди захищав слабших. Пішов добровольцем з самого початку вторгнення рф в Україну. Коли мені сказали, що твоє серце перестало битись, з ним зупинилось і моє серце. Кажуть, час буде лікувати, а для мене час зупинився навіки. Кохання всього мого життя…» – написала дружина загиблого.
Поховали захисника в селі Антонівка на Харківщині.
Вдома на Руслана чекали дружина Поліна і донька Мілана.
