Ігор народився у селі Старий Мізунь Івано-Франківської області. Навчався у Долинській школі-інтернаті. Потім здобув фах зварника у Вищому професійному училищі №21 міста Івано-Франківськ. Хлопець захоплювався спортом, займався важкою атлетикою, боротьбою, киданням ядра. Брав участь у змаганнях та виборював нагороди. Був товариським, відкритим і чесним.
Наприкінці лютого 2020 року Ігор уклав контракт на військову службу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в ООС на Донбасі, зокрема, боронив Луганщину.
З перших днів повномасштабної війни Ігор був на передовій та продовжував боронити Україну від російських окупантів.
«22 роки життя, батьківських старань і сатанинська війна забирає все... Вже не буде слів: тату; мамо... Сину! Трагічна звістка сколихнула нас наприкінці робочого дня. Ще в обідню пору наш Герой з мужністю виконував свій професійний обов'язок! Востаннє... Низько схиляємо голови у журбі», – написали на сторінці Долинського районного суду, де працює батько загиблого.
«Світла і добра дитина, таким запам'ятався Ігор у дитячому таборі на відпочинку. Тепер мужній захисник, який віддав своє життя за наше майбутнє. Подяка і щирі співчуття батькам», – написала Руслана Коваль.
Поховали захисника у рідному селі на Івано-Франківщині.
Вдома на Ігоря чекали батько Ярослав та мама Тетяна.
