Віталій родом з міста Жмеринка Вінницької області. Навчався в Жмеринському вищому професійному училищі. Захоплювався автомобілями та всім, що із ними пов’язане, особливо ремонтом і фарбуванням.
У 2014-2018 роках чоловік воював за Україну в російсько-українській війні. Служив у Вінницькому батальйоні особливого призначення. Брав участь в АТО/ООС на території Донецької та Луганської областей. Після повернення до мирного життя працював далекобійником.
З початком повномасштабного вторгнення Віталій повернувся до війська, щоб знову захищати свою країну від ворога. Службу проходив у 14-ій штурмовій бригаді «Червона Калина» (в/ч 3028), що в складі Національної гвардії України. Був розвідником розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення.
«Віталік з 2014 року брав участь у бойових діях в Донецькій та Луганській області. Був під Бахмутом в час, коли там було пекло. Потім був на Запорізькому напрямку, коли там велись наступальні дії. Брав участь у звільнені багатьох сіл Харківської, Донецької, Запорізької областей, останнє звільнене село – Роботине. Віталій із честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України і патріота щодо захисту держави. До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині», – розповіла його дружина.
«Добрий, щирий, ввічливий, працелюбний, завжди готовий прийти на допомогу і надати необхідну підтримку. Таким Віталій був у мирному житті, таким знали його і побратими, з якими воював… Серце нашого земляка зупинилось на 32 році життя. Не дожив… Не домріяв… Не долюбив…» – зазначили у Жмеринській міській раді.
Поховали Героя в рідному місті.
У Віталія залишилися батьки Ігор і Раїса, троє братів: Дмитрій, Ігор та Андрій, вагітна дружина Юлія, син Кирило.
