Геннадій народився в селі Ясинець Рівненської області. Після закінчення школи здобув фах зварювальника та слюсаря у Дубровицькому професійному ліцеї. Любив історію, читав книги, дивився історичні фільми. У мирному житті працював на будівництві як в Україні, так і за кордоном.
Під час повномасштабного російського вторгнення, у грудні 2022 року, чоловік приєднався до Збройних Сил України та вирушив на фронт, щоб захистити свій дім і рідних. Служив стрільцем у військовій частині А7181.
«Тато був люблячим чоловіком, найкращим батьком, хорошим сином, надійним другом та патріотом своєї країни. Говорив, що в нього дружина і дві доньки, йому треба йти і захищати їх. Ми ніколи його не забудемо! Він буде жити у наших серцях вічно! Він – наш сміливий захисник!» – розповіла донька загиблого Зоряна.
«Двоюрідний брат... скільки приємних спогадів про наше дитинство, юність... не забуду прекрасну посмішку, добре серце, щирі наміри і вчинки...» – написала Оксана Валіон.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Геннадія на новому кладовищі в місті Дубровиця Рівненської області, де він жив із родиною.
Вдома на нього чекали мама Раїса Дмитрівна, дружина Тетяна, доньки Ольга та Зоряна, а також інші рідні та друзі.
