Володимир Валерійович народився в місті Алмати Республіки Казахстан. З дитинства жив у місті Гадяч Полтавської області. Там навчався у школі. Потім закінчив Гадяцьке професійно-технічне училище №47, де здобув професію кухаря. Пізніше здобув інший фах та впродовж 20 років працював пожежним рятувальником. Дуже любив спорт, цікавився здоровим харчуванням.
У квітні 2022 року чоловік був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Служив у 120-му окремому розвідувальному батальйоні (в/ч А4051) на посаді навідника-оператора.
У лютому 2023-го Володимир у бою отримав важке поранення, але зміг, окрім себе, також врятувати свого побратима. За це був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест». Після реабілітації військовий знову повернувся на фронт.
«Я дуже пишаюсь своїм чоловіком, адже він – справжній Герой. Ніколи не ховався за спинами інших, не кидав у біді своїх друзів. Він був добрим, справедливим і сильним духом. Дуже любив свою сім'ю і піклувався про нас. Нам його дуже не вистачає, його підтримки, поради і доброго слова...» – розповіла Лілія Труш.
Поховали воїна в місті Гадяч на Полтавщині.
Вдома на Володимира чекали мама, дружина і син.
