Андрій народився в селі Поздимир Львівської області. Після закінчення школи навчався у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї. Опанував професію електрослюсаря підземного. Працював вантажником на невеликому меблевому підприємстві. Цікавився автомобілями та всім, що з ними пов’язано. Мав багато планів і мрій на життя, зокрема, створити власну сім’ю.
2 грудня 2022 року хлопець був призваний до Збройних Сил України. Службу ніс у лавах Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Був навідником міномета в мінометній батареї. Від лютого 2023-го разом із побратимами боронив Авдіївку. За мужність під час виконання бойових завдань отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
«Завжди пам’ятатиму братика як добру та щиру людину, до котрої всі тягнулись. Він був невідмовним, коли хтось потребував його допомоги. Навіть перебуваючи на фронті, Андрійко завжди залишався позитивним та з посмішкою на обличчі. Переконував усіх нас, що все буде добре», – розповіла молодша сестра загиблого Віталія Михайлюсь.
Поховали молодого захисника в рідному селі.
В Андрія залишилися батьки, сестра та наречена.
