Олег народився 20 лютого 1993 року в Маріуполі на Донеччині. Його виховували бабуся та дідусь. Закінчив Маріупольський фаховий коледж Приазовського державного технічного університету за спеціальністю технік-електрик. Певний час жив і працював у Києві. Захоплювався відеоіграми та колекціонував фігурки з аніме.
Коли захворіла бабуся, повернувся додому, щоб бути поруч із рідними.
«Бабуся з дідусем виховали Олега добрим, чуйним і постійно докладали зусиль для його розвитку в подальшому житті. Він був постійно усміхненим, добрим і чуйним хлопцем. Радів життю і мав багато друзів», – розповіла Світлана Кокташ, сусідка родини.
Після смерті бабусі Олег залишився з дідусем. У 2022 році вони разом пережили блокаду Маріуполя. Вибратися з міста вдалося 18 березня, так вони опинилися в столиці.
Згодом Олег пішов до війська, пройшов підготовку та служив у різних частинах, допоки не знайшов себе в Окремому загоні безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун». Брав участь у боях на найгарячіших напрямках.
«Люди, які працювали поруч з Олегом, казали, що він був найкращим пілотом. Першим, хто знищив танк на Покровському напрямку. У мирному житті працював не за фахом, «за натхненням». Був оператором на одному з маріупольських телеканалів і барменом в декількох маріупольських закладах», – розповів військовослужбовець Сергій Ворвихвост.
Поховали Олега Цибулю на Лісовому кладовищі у Києві.
У нього залишився дідусь.
