Олег народився в селі Маниківці Хмельницької області. Жив в обласному центрі. Закінчив Хмельницьке професійно-технічне училище №25 та здобув фах кіповця, слюсаря насосних устаткувань. Працював далекобійником. У вільний час любив рибалити.
На момент повномасштабної війни чоловік був на роботі у Польщі, та одразу вирішив повертатися додому, щоб стати на захист рідної країни. Коли приїхав, приєднався до ЗСУ. Став снайпером у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
«Для нас наш татко був найкращим в усіх значеннях цього слова. Він був для нас захистом і опорою, незламною стіною сімейного затишку. Життя його було наповнене радістю, любов'ю, хорошими людьми, жив по совісті. Коли людина живе з Богом у серці, то життя осяяне Божою благодаттю. Він був вірним другом, надійним товаришем, тому і мав дуже багато друзів. Наше життя поділилось на «до» і «після». Це нестерпно боляче і важко», – розповіла дружина воїна Тетяна.
Поховали захисника у Хмельницькому. Посмертно він став Почесним громадянином міста.
В Олега залишилися мама, брат, дружина, син і донька.
