Марина народилася в українському Донецьку. Закінчила Донецький технікум технологій та дизайну. Потім навчалася на економічному факультеті Донецького державного університету. У 2014 році була змушена переїхати з рідного міста через російську окупацію. В мирному житті працювала менеджеркою в будівельній компанії. Любила займатись ландшафтним та інтер'єрним дизайном.
Під час повномасштабного російського вторгнення жінка служила в Окремому загоні спеціального призначення «Азов», що у складі НГУ. Обіймала посаду діловодки. Та після 24 лютого активно допомагала оборонцям міста та комбінату «Азовсталь».
«Марина була чесною, порядною людиною. Завжди намагалась допомогти людям. Завжди була в гарному настрої, з посмішкою на обличчі. В неї було багато друзів. Дуже любила своїх дітей», – розповіла її мама Тетяна Петрівна.
Посмертно захисницю нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Її тіло кремували.
У Марини залишились мама, син Павло та донька Марія.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
