Олександр народився у місті Запоріжжя. З дитинства захоплювався мотоциклами та автомобілями. Був творчою людиною, з народження мав художній талант. Працював у приватній фірмі, займався аерографією та малював на замовлення.
Після повномасштабного вторгнення добровільно доєднався до лав 36-ої бригади морської піхоти. Служив на посаді старшого сапера-гранатометника інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 батальйону.
За свою службу Олександр отримав низку нагород, зокрема нагрудний знак «За зразкову службу».
«Саня був світлою, щирою людиною. Завжди мчав на допомогу, знаходив вихід з будь-якої ситуації. Справедливий, сильний, мужній, винахідливий, чудовий чоловік, тато, друг! Пішов захищати Батьківщину з перших днів війни, навчався на сапера, чудово знав свою справу, був одним з найкращих і завжди йшов на завдання, не замислюючись. Довгий час боронив країну на Авдіївському напрямку. Він загинув під час контрнаступу в червні 2023 року на Запорізькому напрямку і ми довгі дев'ять місяців чекали результати ДНК. Ця жахлива війна забрала його в нас! Дуже важко змиритися, що він більше не повернеться. Здається, цей біль ніколи не припиниться! Розривається серце, коли дивишся на діток, які не розуміють, чому так сталося, вони потребують тата! Спочивай з миром, наше сонечко! Ми завжди будемо тебе любити, ти назавжди в наших серцях! Світла пам'ять Герою! Вічна пам'ять! Слава Герою! Наш Кіт. Твої Коти», – написала дружина воїна Ганна.
Поховали захисника в рідному Запоріжжя на кладовищі Святого Миколая
В Олександра залишились дружина, син, донька, мама.
