Олег народився і жив у місті Дніпро. Після школи вступив до Дніпропетровського коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Але не завершив навчання та в 2016 році вирішив підписати контракт зі Збройними Силами України. Брав участь в АТО/ООС на Маріупольському напрямку. На дозвіллі займався спортом, зокрема, боксом. Любив грати на гітарі.
У 2019 році, переуклавши новий контракт із ЗСУ, чоловік був направлений до вступу у Військову академію в місті Одеса на факультет підготовки спеціалістів військової розвідки та сил спеціальних операцій. Отримавши диплом бакалавра, вирушив на службу до 33-ї окремої механізованої бригади. Під час повномасштабної війни Олег командував розвідувальною ротою.
«Олег був саме тією людиною, яка прийде на допомогу в будь-який момент. Людина-посмішка, завжди міг знайти спільну мову з людьми. Дуже любив свою роботу. Беріг своїх побратимів, та не вберіг себе. Він був хорошим сином, вірним другом та люблячим чоловіком. Мав великі плани та мрії. Для нас це дуже важка втрата, яка ніколи не загоїться», – розповіла дружина офіцера Ольга.
Поховали захисника на Краснопільському цвинтарі в рідному місті.
В Олега залишились батьки, дружина та брат.
