Народився Петро у Львівській області, але з двох рокiв зростав у Лозівській громаді, що на Харківщині. Хлопець був сиротою, тому виховувала його рiдна тiтка Катерина Петрiвна.
Спершу навчався в Полтавському навчально-виховному комплексі, а вищу освіту здобув в Українському державному університеті залізничного транспорту за кваліфікацією «iнженер високошвидкiсних поїздiв». Паралельно вчився також на провiдника. У цивільному житті працював в Укрзалізниці провідником пасажирського вагона у депо Харків-Сортувальний.
Пiд час повномасштабного вторгнення Петро добровільно вступив лав до Лозiвської територіальної оборони. Потім пройшов курси пiлота безпілотних літальних апаратів та служив у 113-ій окремій бригаді територіальної оборони. Нагороджений відзнакою «Золотий хрест» та медаллю «Незламним Героям російсько-української війни».
«Він дуже любив свого прийомного дідуся і був чудовим братом», – розповіли у Лозівській міськраді.
У Петра залишилися тітка, наречена, брат та інші рідні.
