Андрій народився в місті Чугуїв Харківської області, згодом переїхав з родиною до міста Ізюм. Після закінчення коледжу перебрався до Харкова. Там здобув вищу освіту в Харківському національному університеті радіоелектроніки. В цивільному житті працював старшим менеджером в компанії «Автопарк». Цікавився автомобілями.
Під час вторгнення російських окупантів чоловік долучився до лав місцевих захисників та вирушив обороняти рідні землі від ворогів. Воював у складі 127-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був заступником командира бойової машини у 229-му батальйоні.
«Андрій був вихованим та чемним. Сімʼя була в нього завжди на першому місці, дуже любив сина, мав великі плани на майбутнє. Коли почалась війна, ми з ним разом допомагали сімʼям з маленькими дітками і так само разом пішли захищати Батьківщину. Коли йшов на штурм, сказав «Киця, я на 2-3 дні, хвилинна пригода», – розповіла його дружина Олександра.
Посмертно Тиква Андрій Федорович нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня.
Поховали воїна у Харкові на Алеї Слави кладовища №18.
В Андрія залишились батьки, дружина, яка продовжує служити і захищати Батьківщину, та син.
