Віктор родом із села Богуші Рівненської області. Жив у селищі Новопаволоцьке на Житомирщині. Здобув фах столяра, будівельника, паркетника у Соснівському професійно-технічному училищі №8. Пройшов строкову військову службу. Одружився, виховував чотирьох дітей. Був механізатором. Любив працювати на землі, сіяти та збирати врожай. Цікавився технікою, зокрема, тракторами.
Під час повномасштабного російського вторгнення Віктор був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 31-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого навідника.
«Дуже добра і щира людина. Гарний господар і тато», – розповіла донька загиблого Тетяна.
«Віктор був сумлінним працівником і добрим колегою, завжди готовим прийти на допомогу. Він пожертвував своїм життям заради суверенітету, незалежності та цілісності України, не зраджуючи військовій присязі ні на хвилину», – додали в Андрушівській громаді.
Поховали військового в селі Паволоч на Житомирщині.
У Віктора залишилися дружина Світлана, доньки Тетяна і Наталя, сини Назар і Віктор.
