Дмитро народився у шахтарському місті Хрестівка Донецької області. Там закінчив школу та професійно-технічне училище № 72, де опанував спеціальність підземного електрослюсаря 5-го розряду. У 1999 році хлопця призвали на строкову службу. Так Дмитро став зв’язківцем на фрегаті «Гетьман Сагайдачний» у складі Військово-Морських Сил у Миколаєві. Повернувся додому у званні молодшого сержанта і влаштувався на шахту: спочатку працював за фахом, а потім перекваліфікувався у гірника очисного вибою. У 2008 зустрів майбутню дружину Юлію.
Коли у 2014 році Хрестівку захопили окупанти, родина була вимушена покинути рідне місто. Спочатку поїхали до Києва. У серпні Дмитро добровольцем пішов на фронт, а Юлія із сином перебралися до Слов’янська, де жила хресна.
Дмитро взяв псевдо на честь персонажа донбаського фольклору Шубіна – доброго духа, який нібито живе в забоях. У складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» Дмитро виконував бойові завдання біля Сіверськодонецька, Дебальцевого, Щастя, Кримського. З 2017-го служив за контрактом у ЗСУ на посаді командира відділення штабних машин взводу управління розвідувальної роти 24-ї окремої механізованої бригади.
Поховали захисника у Лисичанську.
Указом Президента України Дмитра посмертно нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
