Максим народився і жив у місті Токмак Запорізької області. Здобув освіту кухаря-кондитера в місцевому училищі. Мав хист до творчих професій, тому знайшов себе в аерографії і багато років працював автомаляром на місцевому СТО, безупинно покращував свою кваліфікацію в цій сфері. Захоплювався бджолярством та акваріумістикою.
З початком російсько-української війни 2014 року чоловік займався волонтерською діяльністю. У 2015-2016 роках брав участь в АТО у складі 14-ї окремої механізованої бригади.
З першого дня повномасштабного вторгнення знову став на захист своєї держави. Воював у лавах 54-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був радіотелефоністом. Виконував бойові завдання на Східному напрямку фронту.
За весь період служби боєць відзначений низкою нагород, зокрема, медалями: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Ветеран війни – учасник бойових дій», «Незламним героям російсько-української війни», «Хрест 54 ОМБР».
«Мій чоловік дорожив бойовою славою, був надійною опорою для своїх побратимів. До останнього свого подиху ніс звання військовослужбовця ЗСУ з честю і гідністю. Разом з коханим чоловіком і люблячим батьком ми з донькою назавжди втратили частинку себе», – сказала Маргарита Усатенко.
Поховали Максима на Алеї Слави Лісового кладовища Києва.
У захисника залишились дружина та донька.
