Народився Олег на Львівщині у місті Стрий. Проживав у селі Пукеничі. Середню спеціальну освіту здобув у Дрогобицькому технікумі нафти і газу. Далі продовжив навчання в Івано-Франківському університеті нафти і газу за спеціальністю «експлуатація нафтових і газових свердловин». Але за фахом не працював. У різні роки був співробітнтком компаній «Леон» та «Моршинська». Любив футбол.
Боронив країну в складі 36-го окремого стрілецького батальйону. Служив на посаді командира кулеметного взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А405.
За свою службу Олег Устяновський був нагороджений відзнакою «За оборону України».
«Він був найкращим братом, сином, онуком та хлопцем. Завжди був для нас прикладом і залишиться надалі. Його підтримка, доброта та невичерпне почуття гумору робили наше життя яскравішим і легшим. Брат завжди знаходив правильні слова, щоб підбадьорити, і завжди розумів без слів, підставляючи плече-підтримку, на яке можна було розраховувати. Давав настанови, як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації. Я пишаюся своїм братом більше, ніж можна висловити словами. На жаль, війна забирає найкращих…», – розповіла сестра Андріяна.
Поховали захисника у селі Пукеничі на Львівщині.
В Олега залишились батьки, брат, сестра, бабуся та дівчина.
