Сергій народився у Харкові. Після школи опанував професію кухаря у професійно-технічному училищі. Пізніше також закінчив курси з масажу. Працював на різних посадах: кухарем, інкасатором, охоронцем. Мріяв про довге щасливе життя поряд із родиною.
Під час повномасштабного російського вторгнення долучився до Сухопутних військ ЗСУ.
Захищав територіальну цілісність і незалежність України у складі 25-го окремого штурмового батальйону. Був стрільцем-помічником гранатометника. Проходив навчання на полігоні, а потім – у Чехії. Після повернення боронив кордон із Білоруссю. Згодом бригаду перевели на Запорізький напрямок. Напередодні останнього бою Сергія призначили командиром штурмової групи. Звільняючи село Роботине, він взяв у полон двох російських військових.
«Сергій був найкращим батьком і чоловіком, люблячим сином і вірним другом. У ньому були зібрані всі найкращі людські якості. Таких, як він, більше немає. Нам всім його дуже бракує», – сказала дружина.
Поховали захисника на Алеї Слави Харківського міського кладовища №18 (18 квартал 7 ряд 19 місце).
