Роман народився у місті Шостка Сумської області. Закінчив Шосткинський хіміко-технологічний коледж імені Івана Кожедуба. Потім підписав контракт з військовою частиною ЗСУ в рідному місті. Прослужив 9 років. На початку 2020-го вступив до лав Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
Вів активний і здоровий спосіб життя. Був компанійським і комунікабельним. Любив проводити час із друзями, завжди був готовий допомогти у скрутній ситуації. Мав чудове почуття гумору. Незадовго до повномасштабної війни здійснив свою мрію – стрибнув із парашутом. Мав багато планів на життя, однак окупанти не дали їх реалізувати.
З початком вторгнення Роман разом із побратимами брав участь в обороні Маріуполя на Донеччині. Захисники тримали місто та завод «Азовсталь». Прізрак був навідником міномета у мінометній батареї.
«Рома вступив до лав «Азов» з ідеєю боротися за Україну. Разом з побратимами тримав оборону Маріуполя. Зі словами "Все буде Україна!" і "Пощади їм не буде!" виборював нашу з вами свободу. Він жодного разу не поскаржився, що їм важко, а під час останнього дзвінка в його голосі не було ні краплі суму чи розпачу. За словами друзів з підрозділу, Прізрак був мужнім воїном, мав гарне почуття гумору і був не з лякливих. Завжди брався за будь-яку роботу, ніколи не пасував і не відбивався від колективу. Побратими розповіли, що як навідник міномета він працював дуже ефективно. Нищив ворожу техніку, танки, самих окупантів. Їх розрахунок був одним з найкращих за ефективністю. Війна забирає найкращих. Вічна пам'ять і слава Герою України! Тепер Рома – воїн небесного полку! Ніколи не забудемо! Помстимося! Слава Україні і слава її Героям!» – розповіла рідна сестра воїна Анна.
Головний сержант Водень посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Через тривалу процедуру впізнання поховали Романа лише 26 січня 2023 року в рідному місті.
Вдома на Героя чекали мама і сестра.
