Сергій Захаревич був родом з Черкаської області. Став кадровим офіцером. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Після випуску розпочав службу командиром взводу розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади. Потім командував розвідротою у 1-ій окремій танковій бригаді.
Частину життя офіцер служив і в Силах спеціальних операцій ЗСУ, де займався підготовкою трьох Кваліфікаційних курсів ССО України. Згодом очолив 47-й загін спеціального призначення. На початку повномасштабного вторгнення, коли Сергій був офіцером командування, керував зведеною групою спеціального призначення, яка виконувала бойові завдання у ворожих тилах.
Згодом став заступником командира 33-ї окремої механізованої бригади. У лютому 2025 року обійняв посаду командира 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Сергія Захаревича нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня у березні 2015 року та орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня у липні 2022 року.
«Мій сенс життя сьогодні пішов до небесного війська… Сірьожка мій… Ми так багато з тобою пройшли випробовувань. Але не всі…» – написала дружина Оксана.
3 липня 2025 року військового поховали в місті Умань на Черкащині.
У загиблого офіцера залишилися дружина і троє синів.
