Вячеслав був родом з міста Ніжин Чернігівської області. У 1996 році закінчив Ніжинське ПТУ №2, де здобув освіту електрогазозварювальника. Все своє життя працював за фахом, до вторгнення був зварювальником на Ніжинському механічному заводі. У вільний час любив подорожувати велосипедом. Мав захоплення – займався ковкою по металу.
З початком повномасштабної війни чоловік долучився до лав ТрО, а в липні 2022 року став бійцем ЗСУ. Служив у 110-ій окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був старшим стрільцем.
«Пам'ятаю, сумую. Пам'ять про свого чоловіка нестиму вічно, скільки буду жити», – сказала дружина полеглого бійця.
Посмертно Зеленка Вячеслава Сергійовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна на Гуньківському кладовищі рідного міста.
Вдома на Вячеслава чекали дружина Олена, донька Катерина та прийомна донька Юлія.
