Павло народився 3 серпня 1998 року в селищі Калинопіль на Черкащині. Навчався в ліцеї №2. З дитинства хлопець захоплювався музикою, зі старшим братом Іваном відвідував у рідному селищі музичну школу за класом труби.
«Павло був дуже обдарованою дитиною, мав гарний музикальний слух, – розповів викладач класу духових інструментів Сергій Костюшенко. – Відмінно навчався на музичному інструменті тенор, брав участь в обласних і районних конкурсах та перемагав у них. Після закінчення музичної школи ще два роки відвідував її, бо дуже любив наш колектив і духову музику. Це один із талановитих моїх учнів».
Батьки Павла були вже літніми людьми та мали проблеми зі здоров’ям, тому Іван і Павло з дитинства допомагали їм:
«Ми з дружиною часто хворіли, тому на наших синів лягли всі тяготи життя. Закінчивши 9 класів, Павло не пішов далі навчатися, а став допомагати нам по господарству. Він дуже нас любив, – сказав батько Микола. – Разом ми любили рибалити, я навчив його цієї справи. А ще син любив гуляти по лісу та збирати гриби. Потім у нас були дружні грибні вечори. А ще Павло вмів дружити: що б не трапилося з друзями, він завжди біг на допомогу».
Коли хлопцю виповнилося 18 років, його призвали до армії. Після закінчення строкової служби підписав контракт із військовою частиною А2777.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Павло знаходився і Маріуполі. Він був командиром гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
Через півтора року морпіх повернувся додому на щиті. 19 серпня 2023 року Павла поховали на Студінському кладовищі Калинополя.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Його портрет розміщено на Алеї Пам’яті та Слави на центральній площі селища. Ім’я оборонця Маріуполя та інших випускників ліцею викарбувано на меморіальній дошці на фасаді навчального закладу. Також на честь Павла назвали одну з вулиць Калинополя.
У Павла залишилися батько та брат, який станом на серпень 2025 року знаходиться у полоні. Матір Наталія померла незабаром після звістки про смерть молодшого сина та полон старшого.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
