Роман народився в селі Вільне Дніпропетровської області. Жив у селищі Червоногригорівка. Закінчив Нікопольський професійний ліцей, здобув спеціальність зварювальника. При проходженні строкової служби познайомився з дресируванням собак, після чого кінологія стала його головним захопленням. Останнім часом працював кінологом-охоронником на підприємстві «Інтерфом-М», займався відбором, розведенням і дресируванням собак різних порід.

У 2014 році брав участь в АТО на Донбасі. Був мінометником у 92-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Тоді був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».

З початком повномасштабного вторгнення чоловік повернувся до лав ЗСУ, щоб знову стати на захист рідної країни. Цього разу боронив Батьківщину у складі 25-ої окремої повітрянодесантної бригади ДШВ. Був стрільцем-санітаром.

«У дитинстві ти був для мене чарівником, оскільки намагався виконати всі мої бажання. І в тебе це виходило, оскільки ти був мегарозумний, прагматичний, обачливий, міг продумати все до маленьких дрібниць. Ти був майстром на всі руки! У дорослому віці ти був для мене справжнім другом, який міг вислухати, зрозуміти та дати слушну пораду. Ти завжди щиро радів моїм успіхам та пишався мною. Любив природу і тварин, особливо собак. Отримував насолоду від простого, від того, як ходив з собакою лісом, де була неймовірна атмосфера, співали пташки та сонячні промені гріли твоє усміхнене обличчя. Навчив і мене цінувати все те просте, що мене оточує. Па, дякую тобі за все! Люблю тебе дуже сильно!» – написала донька полеглого воїна.

Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя в селищі Червоногригорівка на Дніпропетровщині.

Не дочекалися з війни свого захисника мама Наталія, дружина Олена та донька Юлія.