Андрій народився 28 листопада 1985 року в місті Біляївка Одеської області. Закінчив Національний університет імені І. І. Мечникова. Жив з родиною у Києві, працював у ІТ-сфері. Цікавився історією, читав багато історичної літератури. Також любив активний відпочинок і обожнював море.

У травні 2023 року чоловік став на захист своєї країни від окупантів, долучившись до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Воював у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Обіймав посаду старшого стрільця.

«Андрій був світлим, добрим, справедливим, завжди готовим допомогти тим, хто цього потребував. Він був людиною з великим серцем і щирою душею. Захоплювався історією, любив комп’ютерні ігри, особливо епічні світи «Володаря перснів» та «Зоряних воєн». Він катався на велосипеді, сплавлявся річкою Черемош на рафтингу, відпочивав з наметами на Джарилгачі, насолоджувався сноубордингом і, понад усе, любив море. 

Його доброта і відкритість до людей були безмежними. Він завжди був поруч у складні моменти. Брав активну участь у житті нашого будинку та мікрорайону. Коли почалося повномасштабне вторгнення, разом із сусідами патрулював територію, оглядав квартири, дах і підвал, дбав про безпеку спільноти. Він не вагався, коли Батьківщина покликала його, і сам став на її захист. Він любив Україну щиро та безмежно», – розповіла дружина воїна.

Посмертно Андрія Нахабу нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Поховали десантника в місті Теплодар Одеської області.

У нього залишилися дружина Аліна та доньки Амелі й Аміна.