Народився Арсен в місті Рівне. Закінчив Одеське професійно-технічне училище №16, де здобув професії штукатура та лицювальника-плиточника. У мирному житті працював слюсарем у ПП «ТА-НО Трейлерз Україна». Дуже любив музику, писав музику та вірші. З родиною проживав у селі Переспа Волинської області.
Після початку повномасштабної війни став на захист країни у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив на посаді гранатометника стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
Посмертно солдата Арсена Заруцького нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Мій чоловік був дуже розумним, добрим і талановитим. Дуже нас із сином любив. Він писав музику, це було його хобі, а також вірші, які присвячував мені. Добре знав англійську, німецьку та польську мови. Арсен був спокійним і врівноваженим, завжди мене втішав, казав, що все буде добре, і навіть коли був на війні, заспокоював мене, казав, з ним все буде добре, адже ми за нього молимося. Коли він загинув, частина мене загинула разом із ним, я тепер не живу, а існую… Лише наш син, який у всьому є копією свого тата, тримає мене на цьому світі», – розповіла дружина загиблого Любов.
Поховали воїна у селі Переспа Волинської області.
В Арсена залишились батьки, брат, дружина та син.
