Народився захисник на Дніпропетровщині в місті Тернівка. Проживав у місті Дніпро. Вищу економічну освіту здобув в Українському державному хіміко-технологічному університеті. Після закінчення навчання деякий час працював барменом, згодом – начальником виробництва в ТОВ «Річмен Груп». З дитинства був дуже активним, професійно займався спортом, зокрема боксом, велоспортом, сноубордингом.
З перших днів повномасштабної війни долучився до добровольчого формування міста Дніпра, яку створили ветерани «Азову». Там пройшов вишкіл. В грудні 2022-го вступив до лав новоствореної 3-ї окремої штурмової бригади. Обіймав посаду стрільця-санітара 2-го відділення 3-го взводу протитанкових ракетних комплексів 2-ї роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону.
За свою службу Станіслав нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест», відзнакою «За поранення», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Стус – мужній і гідний син своїх батьків, людина з неймовірно добрими і глибокими очима, сильним духом і чутливою душею, з перших днів війни боронив нашу країну і був у найгарячіших її точках спротиву. Справедливий і чесний, з особливим почуттям гумору і підходом до життя. Назавжди в наших серцях, назавжди в строю», – розповіла кохана дівчина Анастасія.
Поховали захисника у рідному селі.
У Станіслава залишились батьки, рідні та кохана дівчина.
