Давід був родом із Бучі на Київщині. Навчався в школі №2. Після 9 класу пішов вчитися на електрика. Але за спеціальністю не працював. Займався боксом. Був чемпіоном з цього виду спорту в Київській області. У 2016-2019 роках проходив військову службу в лавах Національної гвардії України, брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини. Опісля працював таксистом в Києві.
«У мене четверо дітей. Я їх виховую одна. З чоловіком давно розлучилися. Давід з-поміж усіх дуже сильно відрізнявся. Був енергійний, радісний, веселий. Ніколи не сумував. Мав багато планів і дуже багато друзів. Його в Бучі знають усюди. З 13 років почав заробляти гроші. Купив собі мопед. Допомагав своїм однокласникам, якщо в них виникали якісь складні ситуації. І завжди кудись поспішав. Спішив прожити, ніби щось відчував», – розповіла мама Ганна.
Після початку повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року, Давід мобілізувався до полку «Азов».
«Згодом мені написав: «Я вже тут. Назад немає вороття. Я буду йти з хлопцями до кінця». Коли розмовляв зі своєю молодшою сестрою, наголосив: «Як би там не було, ти живи, радій і насолоджуйся життям». Бо сам таким був. Мав дівчину, з якою хотів провести все своє життя. Коли вона виїхала в Німеччину, обов’язково на день народження надсилав подарунки. У травні 2023 року йому дали відпустку на 10 днів. Але це мало для того, щоб відновитися, враховуючи те, що вони там бачать і переживають. Хоч Давід не дуже про це щось розповідав. Ніколи не жалівся. Завжди заспокоював мене: «Все буде добре, що зі мною станеться. Не хвилюйся. Я виконую свій обов’язок. Люблю тебе і нашу сім’ю». Востаннє з ним говорили, коли я з дітьми виїжджала в Іспанію…», – розповіла мама захисника.
Давід Гасимов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника 12 липня 2023 року в Бучі на Алеї Героїв.
У Героя залишилися мама Ганна Віталіївна, сестра Софія. брати Еміль та Адріан.
