Костянтин народився в селі Гаївка Кіровоградської області. Навчався там у школі. Потім здобув фах газоелектрозварювальника у Піщанобрідському аграрному професійному ліцеї. Подобалися автомобілі та швидка їзда. Захоплювався військовою справою. Любив котів і собак. На передовій піклувався про них і лікував. Не терпів несправедливості.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав Україну у лавах 90-го окремого аеромобільного батальйону імені героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї бригади ДШВ ЗСУ. Обіймав посаду розвідника-далекомірника у розвідвзводі.
«Костянтин був професіоналом. Простий, сміливий, ризиковий, безстрашний, ініціативний. 6 березня 2022 року північніше Ізюма, поряд з населеним пунктом Глинське, він виявив розвідувальний дозор противника. Проявивши ініціативу, він відкрив вогонь із гранатомета NLAW по ворожій бронетехніці, паралельно ведучи вогонь по противнику, що спішив у Глинське. Він успішно знищив бронетехніку і завдав втрат противнику. Через годину було виявлено другий розвідувальний дозор окупантів. Не вагаючись, Костянтин підготував позицію та відкрив вогонь з підствольного гранатомета. Сміливими та вмілими діями вдалось нанести втрат противнику, що вів розвідку. Костянтин завжди йшов попереду, не боючись за себе», – розповів командир загиблого Роман.
«Для батьків був помічником. Дуже любив тварин. Мав гарне почуття гумору, був оптимістом. Його життєвий шлях був наповнений тільки добрими справами», – зазначили у Тишківській громаді.
Посмертно старший солдат Золотухін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна у рідному селі.
У Костянтина залишилися батьки, двоє братів і сестра.
