100-та окрема механізована бригада

Солдат Роман Куява на псевдо Прапор поліг 6 серпня 2024 року поблизу міста Залізне Донецької області. Під час мінометного обстрілу воїн зазнав смертельного поранення. Дев’ять місяців його вважали зниклим безвісти. Захиснику назавжди 31 рік. 

 

Солдат Ігор Корнюшенко на псевдо Кіпіш поліг 15 червня 2025 року в районі села Іванопілля Краматорського району Донецької області. Під час атаки ворожого FPV-дрона він зазнав вибухової травми, несумісної з життям. Захиснику було 33 роки.

Старший солдат Володимир Бессонов, позивний Бєс, загинув 26 квітня 2024 року в бою з ворогом поблизу селища Керамік на Донеччині. За 4 дні до цього воїну виповнилося 38 років.

Солдат Дмитро Рабий на псевдо Гонщик загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу міста Залізне Донецької області. Останній бій воїн прийняв у свій день народження – 25 серпня 2024 року. Захисникові назавжди 32 роки.

Бойовий медик Валентин Карпік на псевдо Крабік поліг 20 лютого 2025 року внаслідок удару FPV-дрона поблизу села Плещіївка Донецької області. Захисникові назавжди 27 років.

Солдат Юрій Сілюк на псевдо Юрич загинув 26 квітня 2024 року поблизу села Архангельське Донецької області. Воїн на евакуаційному авто вивозив поранених побратимів з поля бою, коли ворожий FPV-дрон влучив у лобове скло. Захисник отримав поранення, несумісні з життям. Йому було 49 років.

24-річний старший солдат Сергій Кошіль на псевдо Магрегор загинув 2 січня 2025 року поблизу селища Щербинівка в Бахмутському районі Донеччини. Він дістав смертельне поранення, коли разом із побратимами повертався з тривалого завдання поблизу Торецька – ворожий fpv-дрон атакував автомобіль. 

Боєць Олександр Шевчук на псевдо Шваґєр поліг 18 вересня 2024 року в місті Торецьк на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Захиснику було 28 років.