Володимир Бовкун народився в селі Грушуваха Ізюмського району Харківщини. Працював у пожежній охороні. З початку повномасштабного вторгнення виїжджав у навколишні села на пожежі, що виникали після обстрілів. Разом з іншими пожежниками гасили вогонь, діставали з-під завалів людей.
«Батько був дуже добрий. Нікому не відмовляв в допомозі. Було так, що кожній бабусі донесе важкі сумки до двору. Любив ремонтувати автівки. Займався цим у вільний від роботи час», – розповіла донька Аліна.
Вона згадує – її батьки завжди трималися разом. Були міцною парою. Дружина тяжко переживає втрату і не може її прийняти.
«Мама виїхала за кордон до мого брата. Коли приїжджає сюди, то довго не може перебувати вдома, де все нагадує про трагедію», – сказала Аліна.
У Володимира Бовкуна залишилися дружина, син, донька, двоє внуків, сестра, батьки.
