Олександр Кононенко після повномасштабної війни не полишав своєї роботи. За розповідями знайомих, їздив на виклики, навіть коли російські війська ввійшли до його рідного міста.
«Він дуже багато років працював на «швидкій». Добрий, чуйний, завжди всім допомагав. У нього машина постійно була в порядку. Він умів домовитися, щоб вчасно її відремонтували, стежив за нею. На нього можна було покластися», – розповіла знайома загиблого.
На дозвіллі Олександр Кононенко захоплювався співом.
«У нас у Будинку культури був хор, він там багато років брав участь. Вони виступали на всіх міських заходах», – сказала знайома загиблого.
В Олександра Кононенка залишилися дружина, дві дочки та онук.