Юрій народився у місті Ковель Волинської області. Здобув фах токаря у Ковельському професійно-технічному училищі №7. Одружився, жив із родиною в селі Любче рідної області. Працював будівельником. Любив риболовлю й футбол. Цікавився ландшафтним дизайном і мріяв зробити «райське місце» вдома. Вільний час намагався максимально приділяти сім'ї. Обожнював проводити час зі своєю донькою.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік працював у Польщі. Не зміг залишитися осторонь та повернувся додому. Спочатку займався волонтерською діяльність, а в травні 2022-го приєднався до ЗСУ. Пройшов навчання у Британії та Польщі. Згодом служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені імені контрадмірала Михайла Білинського на посаді оператора-розвідника розвідувального взводу. З кінця жовтня був із підрозділом на передовій. Отримав поранення, пройшов лікування і знову повернувся на фронт. Воював на Авдіївському напрямку.
«На початку весни Юра був у відпустці. На службу поїхав 28 березня, а 31-го загинув у ДТП. У травні мав приїхати на пологи до донечки. Мріяв повісити прапор 36-ї бригади в Донецькому аеропорту. Завжди казав, що у нього все добре, ніколи не скаржився, що йому важко. Був оптимістом, дуже товариським. Ми дуже пишаємось нашим Героєм і дуже сумуємо за ним. Адже саме такі, як він, мають будувати нашу Україну», – розповіла дружина бійця Лілія.
Військового поховали в селі Любче на Волині.
В Юрія залишилися батько, брат, дружина і дві доньки.
